Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Послуги | Досьє | Досьє - відомі люди Чернівців Афіша | Пропозиція тижня | Юрист-онлайн | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Ціни на спиртне все одно зростатимуть – вони поповнюватимуть місцеві бюджети

Досвід інших країн свідчить, що, можливо, зростання цін зменшить алкоголізм.

Із початком нового року в Україні знову зростуть акцизи. Зокрема й на алкоголь. Варто зазначити, що й упродовж цього року щокварталу збільшувалися акцизи, відтак, півлітрова пляшка горілки з якихось 40 гривень за кілька місяців подорожчала майже удвічі. Надалі ціни продовжуватимуть зростати. Більше того, за продаж підакцизних товарів за цінами нижчими від встановлених карають. Так, буковинські підприємці вже сплатити сотні тисяч гривень штрафів.
Водночас експерти звертають увагу на те, що зі збільшенням цін на алкоголь пропорційно зростатиме підпільне виробництво «горючої». «У людей немає грошей, а підвищення цін пожене їх у підвали, де женуть сурогат. Це різко збільшить кількість отруєнь неякісним алкоголем», – кажуть деякі знавці проблеми.

Бюджет росте на… алкоголі
Справді, така проблема є і у пошуках дешевого напою люди вдаються до різних методів. Іноді ризикуючи власним здоров’ям. З іншого боку, збільшення податків саме на такий вид діяльності – з виробництва та продажу підакцизних товарів – у повному обсязі спрямували у місцеві бюджети. Тобто на місцях органи самоврядування від підакцизних податків відчувають помітний підйом. Так, Чернівці упродовж 11 місяців отримали 125 мільйонів лише з торгівлі цигарками, алкоголем та нафтопродуктами. Податківці кажуть, це втричі більше ніж торік.
Зрештою, проблема боротьби з алкоголізмом не нова ні для нашої країни, ні для світу. Люди, які мешкали у Союзі, добре пам’ятають «сухий закон» Горбачова, коли майже повністю заборонили продаж алкоголю, а у Криму та на Півдні масово вирубували виноградники.

Досвід інших
Щонайменше останні два століття світ наполегливо бореться із алкоголізмом населення. Скажімо, відомий «сухий закон» у США, який запровадили у 1919 році. А в Ісландії було заборонено продаж і виробництво будь-якого алкоголю винятково з пивом, і ця заборона протрималася аж 70 років.
У Швеції також проблема алкоголізму ще кілька десятків років тому була особливо гострою. Тяжка фізична праця на промислових підприємствах та проживання в брудних і скупчених пролетарських кварталах породжували стрес, із яким допомагав впоратись алкоголь.
Масове споживання алкоголю викликало занепокоєння серед еліти, представники якої вигадували різноманітні ініціативи, покликані підняти «культурний рівень» робітничого класу й прагнули відучити його пити. Під тиском «стурбованої громадськості» з вищих прошарків суспільства, в 1865 році в шведському Гетеборзі було впроваджено нову систему роздрібного продажу спиртних напоїв. У кожному районі монопольні права на торгівлю надали філантропічному акціонерному товариству, яке торгувало алкоголем так, щоб мінімізувати надмірне його споживання: поряд із алкоголем пропонувалась їжа та чай, вівся суворий відбір продавців, заборонялось відпускати алкоголь в кредит або продавати його неповнолітнім. П’ять відсотків прибутку такі компанії мали право спрямувати на компенсацію оборотних коштів, а решту були зобов’язані пускати на суспільно корисні цілі: облаштування їдалень, бібліотек, парків, музеїв, кінотеатрів, спортивних майданчиків, на проведення публічних лекцій і фінансування системи охорони здоров’я.
У 1922 році у Швеції це питання було винесене ще й на референдум. Результати голосування були такі: більшість чоловіків голосували проти заборони алкоголю, тоді як пролетарські жінки масово голосували «за». Тож замість тотальної заборони алкоголю в результаті поза законом опинилось лише пиво, міцніше за 3,6%: його можна було роздобути лише в аптеці по рецепту. Що ж до решти напоїв у Швеції було введено «систему Братта» – лікаря і політика, який ініціював нормування споживання алкоголю. Кожен громадянин отримав motbok – книжечку, куди ставилась печатка при кожній покупці в алкогольній «монопольці». Кількість печаток, які можна було отримати протягом місяця, була обмежена. В 1955 році від цієї системи відмовились, а локальні «філантропічні» монополії поступились місцем єдиній державній мережі магазинів, що діють і сьогодні під назвою Systembolaget. Лише ці крамниці мають право продавати алкогольні напої міцністю понад 3,5%. Державна монополія на роздрібну торгівлю збереглась і досі. Актуальними залишаються і жорсткі правила торгівлі.

Міцніший алкоголь – більші податки
Та найбільша претензія споживачів – до захмарних цін на алкоголь. Левову частку роздрібної ціни займають податки. Ставка ПДВ там становить 12% (як і для продуктів харчування) для напоїв зі вмістом алкоголю до 3,5%, які продаються в магазинах. У ресторанах вони оподатковуються за ставкою 25%, яка також діє для будь-яких напоїв, міцніших за 3,5%, незалежно від місця розповсюдження.
На пиво міцністю до 2,8% податок нульовий, а після перетину цього порогу він зростає пропорційно міцності. Наприклад, для пива міцністю 5,5% базова ставка 1,94 крони за літр помножується на показник міцності (5,5) і становить 10,67 крон/літр. За вино міцністю до 15% доведеться заплатити 25 крон/літр, а за портвейн або херес, міцніші за цей поріг – 53 крони. Водночас горілка, коньяк або інший алкоголь міцністю 40% обкладається акцизом у розмірі 204,6 крон/літр. Таким чином для споживача існує пряма матеріальна вигода в тому, щоб надавати перевагу вину перед міцним алкоголем, значно шкідливішим не лише для здоров’я, але й для добробуту.
Підсумки такої політики – величезна різниця в смертності, викликаній алкоголем, між Швецією та, наприклад, Росією.

Довідка
Україна ж є беззаперечним лідером у цій галузі: 34,4% всіх смертей у нашій країні прямо або непрямо пов’язані саме зі спиртним. Недалеко від України перебувають Росія і Литва. Водночас у Швеції цей показник – 3,3%.
Рейтинг:
(голосів: 0)
30-12-2016
Коментарів 0 Переглядів 101

Автор статті - Ліна Нагірняк
Фото -
Автор фото -
Підпис до фото -
Ключові слова до фото -
Теги -
Новини партнерів:


ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі
{slider sliderID='1' category="60" template="default" aviable="global" from="0" limit="3" cache="yes"}
«Воювати, захищаючи, не гріх»
В АТО побували 22 буковинські капелани
Священики їдуть на Схід кожні 40 днів. 22 священнослужителі Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ КП побували в зоні проведення АТО як капелани. На Сході вони охрещували, вінчали людей, відкривали каплиці та освячували хрести.
Встановили баки-сітки для скла і паперу
Столична компанія замінить такими контейнерами старі пластикові
У Чернівцях встановили першу партію нових контейнерів для сортування сміття.
Loading...
ВІДЕО Переглянути все відео
{slider sliderID='2' category="12" template="default" aviable="global" from="0" limit="3" cache="yes"}
• Опитування
• Теги

getLinks(3); ?>