На окупованих територіях багато хто досі не вірить у російські обстріли.
Весь Донбас буде українським, а Росію змусимо відшкодувати людям зруйновані будинки й втрачене майно. У цьому впевнена голова Луганської облорганізації ВО «Батьківщина» Ірина ВЕРІГІНА, яка в 2014 році виконувала обов’язки голови Луганської ОДА, яка побувала на Буковині.
– Коли почалася війна у 2014 році і влада у Києві ще не реагувала на ті події, одними з перших нам прийшли на допомогу волонтери з Буковини і привезли гуманітарний вантаж, – розповіла вона. – Серед тих, хто його привіз, була пані Марія зі Сторожинецького району. На Луганщині тоді служив її син, але зустрітися їм не вдалося. А через тиждень хлопець загинув. Це Юрко Чікал. Завдяки йому і таким, як він, героям нам вдалося відстояти Донбас.
Але щоб повернути Донбас Україні, треба ще дуже багато працювати.
– Мінські угоди – це зрада України, – каже І. Верігіна. – Так вважаю я, так вважають і наші бійці на передовій. Тому що домовлятися з терористами неможливо, вони завжди брешуть. Подивіться, що сталося днями – нібито діють Мінські угоди, а терористи зайняли три селища. І відбити ці території, на яких живуть наші люди, ми не можемо, бо мусимо дотримуватися перемир’я.
У Луганськ Ірина Верігіна та її соратники потрапити не можуть – там вони у «розстрільних списках». Так, нещодавно помер батько голови міської організації «Батьківщини», то син навіть не зміг на похорон потрапити.
Активістка разом з однодумцями створили громадську оранізацію «Сила правди», яка займається захистом людей зі Сходу в судах.
– Ми збираємо юридичну базу для судів, аби довести, що люди, які втратили свої домівки і стали біженцями, постраждали в результаті агресії Російської Федерації, – пояснила І. Верігіна. – У нас уже є документальні докази, що у війні на Донбасі беруть участь російські військові, російська техніка, перші три суди ми виграли. Ці докази з часом стануть у пригоді, коли Україна вимагатиме відшкодування від Росії у Європейському суді.
Невдовзі така приймальна відкриється на вулиці М. Заньковецької, 5, у Чернівцях.
Війну почали наші олігархи, які платили за безпорядки і їздили в Росію і досі ходять на свободі, а росіяни прийшли вже після так званого референдуму. А спочатку мешканці Донбасу вирішили підробити – їм обіцяли по 500 гривень за участь в акціях. Дехто йшов свідомо, дехто ні, але цю біомасу використала Росія.
На окупованій території є різні місця і різні настрої. Так території, котрі зазнали обстрілів з боку росіян, змінили свою думку. Але довести їм було важко.
– Був такий випадок у Станично-Луганському районі, – пригадала активістка. – Зруйнована обстрілом хата. Питаю: «Вас бомбила Росія?» – «Не знаю» – «А звідки стріляли?» – «Звідти» – «Але там за 100 метрів російський кордон» – «Не знаю». Тобто не хотіли вірити. Але коли прийшло усвідомлення, настрої змінюються. Території, які не знали російських обстрілів – Краснодон, Красний Луч, Антрацит, чесно кажучи, задоволені. Вони отримують і українську пенсію і російську – так, там усе дорого, але не бомблять і гроші є. Хочуть українських товарів, бо кращі, але готові їх купувати за російські рублі. На жаль, немає належної інформаційної політики України, щоб працювати з нашими громадянами там. Бо така ситуація псує людину – вони щось отримують, при цьому можна нічого не робити, тож і задоволені. А я вважаю, що з людьми на окупованих територіях треба працювати, їм допомагати, навіть вести партизанський рух, бо там і патріоти залишилися, але торгувати – ні.